КІК для IT-підприємців у 2026: що треба знати власнику іноземної компанії

Іноземна компанія давно стала звичайною частиною структури українського IT-бізнесу. Через естонську OÜ, кіпрську LTD, американську LLC, британську компанію або структуру в ОАЕ приймають платежі від іноземних клієнтів, оформлюють права на програмне забезпечення, укладають договори з підрядниками та залучають інвестиції.

Разом з реєстрацією компанії за кордоном у її українського власника можуть виникати обов'язки за правилами контрольованих іноземних компаній, або КІК. Вирішальне значення має податкова резидентність власника, структура володіння та фактичний контроль над бізнесом.

У 2026 році це особливо важливо для фаундерів, які створювали іноземні структури кілька років тому, змінювали країну проживання, залучали партнерів або переносили частину операцій за межі України. Структура могла змінитися, а КІК-обов'язки залишитися або, навпаки, виникнути після таких змін.

Що таке КІК

Контрольована іноземна компанія, у загальному розумінні українського податкового законодавства, це іноземна юридична особа, яку контролює фізична або юридична особа, що є податковим резидентом України. Правила також охоплюють окремі іноземні утворення без статусу юридичної особи.

Тому сам факт реєстрації бізнесу в іншій країні не виводить його за межі українського податкового регулювання. Якщо власник або фактичний контролер залишається резидентом України, потрібно окремо перевіряти правила КІК.

Наприклад, український фаундер володіє естонською OÜ, через яку продає SaaS-підписку клієнтам у ЄС і США. Естонська компанія веде власний облік і має рахунок у європейському банку. При цьому власник живе в Україні та контролює компанію. За таких обставин сама наявність іноземної реєстрації не усуває питання КІК.

Хто вважається контролюючою особою

У 2026 році правила охоплюють фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України і відповідають хоча б одному з установлених критеріїв.

Контроль може виникати, якщо особа:

• прямо або опосередковано володіє часткою в іноземній компанії понад 50%;

• володіє часткою понад 10%, якщо резиденти України сукупно володіють 50% або більше компанії;

• здійснює фактичний контроль над компанією самостійно або разом із пов'язаними особами.

Саме 10-відсотковий поріг зараз має значення для багатьох структур із кількома українськими засновниками. Підвищений поріг, який застосовувався в перехідний період 2022-2023 років, для поточної звітності вже не використовується.

Уявімо компанію з трьома українськими фаундерами, яким належать 40%, 35% і 25%. У такій структурі питання КІК виникає у кожного з них, хоча жоден окремо не володіє більшістю.

Частка в компанії не є єдиним критерієм

Для IT-бізнесу окремої уваги потребує фактичний контроль.

Податковий кодекс дозволяє враховувати реальний вплив людини на діяльність компанії, навіть якщо корпоративні документи не показують контрольної частки. Для цього Кодекс пов’язує фактичний контроль із можливістю суттєвого або вирішального впливу на рішення компанії щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком і припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу. Обставини, на підставі яких його встановлюють. Кодекс формулює із застереженням “зокрема, але не виключно” і вимагає хоча б однієї з них: надання обов'язкових до виконання вказівок органам управління компанії; ведення переговорів щодо правочинів компанії та погодження їх істотних умов, які надалі лише формально затверджуються органами управління; наявність довіреності на здійснення суттєвих правочинів ,виданої строком понад один рік без попереднього погодження органами управління; здійснення операцій за банківськими рахунками компанії або можливість їх блокувати; зазначення особи засновником чи бенефіціаром під час відкриття рахунків компанії, крім випадків, коли активи компанії є частиною активів трасту, фонду або іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником чи бенефіціаром якого є ця особа..

Цей критерій важливий для структур, де юридичне оформлення і реальна модель управління відрізняються.

Наприклад, компанія формально належить партнеру або кільком учасникам. Водночас один із фаундерів погоджує основні договори, контролює банківський рахунок, визначає бюджет і фактично ухвалює ключові рішення. У такій ситуації аналіз лише корпоративного реєстру буде недостатнім.

Те саме стосується номінальних директорів. Наявність директора в іншій країні сама по собі не визначає, хто фактично контролює бізнес.

Які обов'язки виникають у власника KIK

Наявність КІК може створювати кілька окремих податкових обов'язків.

Перший пов'язаний із повідомленням Державної податкової служби (ДПС) про зміни в контролі. Повідомлення подається, у чотирьох випадках:набуття частки, в іноземній юридичній особі або початок фактичного контролю над нею;  заснування, створення чи набуття майнових прав на частку в активах або доходах утворення без статусу юридичної особи (наприклад, трасту); відчуження частки або припинення фактичного контролю; ліквідація чи відчуження таких майнових прав. Загальний строк становить 60 календарних днів із моменту відповідної події.

Другий блок стосується щорічної звітності. Контролююча особа подає окремий звіт щодо кожної КІК. До повного звіту додаються належним чином засвідчені копії фінансової звітності іноземної компанії.

У 2026 році звітність подавалася за 2025 рік. Для юридичних осіб граничним строком було 2 березня 2026 року, для фізичних осіб 1 травня 2026 року. Якщо до основного строку неможливо було підготувати фінансову звітність КІК або розрахунок її скоригованого прибутку, закон дозволяє подати скорочений звіт. Повний звіт за 2025 рік у такому випадку потрібно подати до 31 грудня 2026 року.

Якщо звітність за попередній період не подавалася або інформація в ній не відповідає фактичній структурі, ситуацію доцільно аналізувати окремо. Механізм виправлення залежить від того, який саме обов'язок був порушений і на якому етапі.

Чи означає КІК автоматичну сплату податку

Ні. Статус контролюючої особи, обов'язок подати звіт і виникнення податку потрібно розглядати окремо.

Податковий кодекс передбачає випадки, коли скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні.

Одна з найбільш практично значущих підстав стосується сукупного доходу всіх КІК однієї контролюючої особи. Якщо за даними фінансової звітності він із усіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець відповідного звітного періоду, скоригований прибуток КІК за цією підставою не включається до оподатковуваного доходу контролера.

Передбачені й інші варіанти звільнення. Зокрема, за Податковим Кодексом звільнення можливе за умови, що між Україною та юрисдикцією реєстрації КІК діє договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією  і додатково виконується одна з наступних вимог: ефективна ставка податку на прибуток КІК має бути не нижчою за базову ставку в Україні або нижчою не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів; або частка пасивних доходів не перевищує 50% загальних доходів; або пасивні доходи визнаються активними, якщо КІК фактично виконує суттєві функції, несе ризики та має необхідні ресурси..

Для практики важлива одна деталь: звільнення прибутку КІК від оподаткування саме по собі не скасовує необхідність перевірити обов'язки зі звітності. Через це підхід «податку немає, отже КІК можна не враховувати» створює зайвий ризик.

Типові помилки власників IT-компаній

Компанія не веде діяльності, тому звітність не потрібна

Відсутність продажів або руху коштів не припиняє автоматично статус КІК. Передусім потрібно перевірити наявність контролю та обов'язок щодо подання звіту.

Особливо часто така ситуація виникає зі старими компаніями, які фаундер перестав використовувати, але юридично не ліквідував.

Прибуток залишився за кордоном

Правила КІК не прив'язані виключно до переказу грошей на особистий рахунок власника в Україні. Для податкового аналізу враховується прибуток самої контрольованої компанії та правила його включення до доходу контролюючої особи.

Тому схема, за якої виручка залишається на рахунку іноземної компанії та реінвестується у бізнес, також потребує перевірки.

Компанія оформлена на партнера

Формальна структура власності має значення, але поруч із нею аналізується фактичний контроль.

Якщо засновник без значної частки фактично керує рахунками, переговорами та ключовими рішеннями компанії, його роль може потребувати окремої оцінки за правилами КІК.

Іноземний бухгалтер веде всю звітність

Бухгалтер у країні реєстрації компанії зазвичай відповідає за місцеву бухгалтерську та податкову звітність. Українські КІК-обов'язки виникають у контролюючої особи в Україні і регулюються українським законодавством.

Тому, наприклад, правильно подана звітність британської LTD у Великій Британії не замінює український звіт про КІК.

LLC, LTD або OÜ вирішує податкове питання сама по собі

Організаційно-правова форма компанії не визначає весь податковий результат. Для українського власника потрібно окремо дивитися на податкову резидентність, частку, фактичний контроль, фінансові показники компанії, характер доходів і структуру групи.

Дві компанії з однаковою юридичною формою можуть мати різні наслідки для їхніх власників.

Окреме питання для фаундерів, які переїхали з України

Факт проживання в іншій країні потребує окремого аналізу податкової резидентності.

Для КІК має значення саме статус податкового резидента. Наявність іноземної посвідки на проживання, оренда квартири за кордоном або тривале перебування поза Україною є частиною фактичної картини, однак результат залежить від усієї сукупності обставин і, за потреби, положень міжнародної податкової угоди.

Це особливо актуально для підприємців, які переїхали після створення іноземної компанії. Структура могла залишитися тією самою, тоді як особисті податкові обставини власника суттєво змінилися.

Що варто перевірити у своїй структурі

Для первинного КІК-аналізу зазвичай потрібна корпоративна схема з усіма прямими та опосередкованими частками, інформація про податкову резидентність власників, корпоративні документи іноземних компаній та їхня фінансова звітність.

Далі має значення фактична модель управління: хто має доступ до банківських рахунків, хто погоджує основні договори, як оформлені повноваження директорів, кому належить IP, де знаходиться команда і як розподіляються функції між компаніями групи.

Для структури з кількома фаундерами також потрібно враховувати частки інших українських резидентів. Частка одного власника може бути нижчою за 50%, але сукупне володіння резидентів України все одно створюватиме КІК-наслідки.

Окремо варто звірити історію корпоративних змін. Продаж частки, введення нового акціонера, реструктуризація холдингу або ліквідація компанії можуть впливати на повідомлення і звітність за відповідний період.

Коли КІК-структура потребує детальнішого аналізу

Стандартної перевірки частки часто недостатньо, якщо бізнес працює через кілька компаній, має партнерів у різних країнах або використовує окрему структуру для IP.

Додаткові питання виникають, коли:

• власник змінив країну проживання;

• у групі є холдингова та операційна компанії;

• частки розподілені між кількома українськими резидентами;

• компанія має суттєвий прибуток або значний обсяг пасивних доходів;

• через іноземну компанію оформлені програмні продукти, торговельні марки чи інші IP-права;

• структура використовується для payment processing;

• планується залучення інвестора, продаж бізнесу або due diligence.
  

У таких ситуаціях КІК є лише однією частиною податкової картини. Паралельно можуть виникати питання особистої податкової резидентності власників, податкової резидентності самої компанії, постійного представництва, трансфертного ціноутворення та оподаткування операцій усередині групи.

КІК у 2026 році: що перевірити власнику іноземної компанії

Для діючої іноземної структури корисно відновити її податкову картину за весь актуальний період: хто був власником і контролером, які корпоративні зміни відбувалися, які повідомлення подавалися до ДПС та чи є повний комплект фінансової звітності.

Якщо за 2025 рік подавався скорочений звіт про КІК, повний звіт потрібно подати до 31 грудня 2026 року. Якщо протягом 2026 року змінилася частка або характер контролю, діє окремий 60-денний строк для повідомлення ДПС.

Для IT-підприємця основне питання полягає не в тому, у якій країні зареєстрована компанія, а в тому, хто її контролює, де ця особа є податковим резидентом і як виглядають фінансові показники конкретної структури.

Icon.Partners супроводжує українських фаундерів і міжнародні tech-компанії у питаннях КІК, податкової резидентності та структурування бізнесу. Аналіз може охоплювати структуру володіння, статус контролюючих осіб, звітність КІК, корпоративні документи та податкові наслідки роботи компаній у кількох юрисдикціях.